Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
16.06.2017
a
a
a
Врятувати життя та повернути здоров’я

Напередодні Дня медичного працівника ми зустрілися із заступником директора Департаменту – начальником управління охорони здоров’я Департаменту персоналу Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майором медичної служби Валентином Волохою. Питань, які турбують не лише військовослужбовців, ветеранів або працівників Служби, накопилося за останній період чимало. Найбільш актуальні ми поставили Валентину Григоровичу під час розмови.

Спілкувався Андрій КУЧЕРОВ

– Як трансформувалася за останні кілька років та функціонує сьогодні система медичного забезпечення прикордонного відомства?

– Сучасні виклики змусили переглянути та вирішувати комплекс проблем, почи­наючи з нових підходів до організації охорони і оборони державного кордону. Це передусім стосується логістичного забезпечення, яке включає медичну складову.

Почнемо із закладів охорони здоров’я вищого рівня акредитації. У відомстві нині функціонує чотири госпіталі, які крім столиці знаходяться у Львові, Одесі та Харкові, три медико-санітарні частини та клінічний санаторій «Аркадія». У разі необхідності цей оздоровчий заклад може оперативно перепрофілюватися в госпіталь для легкопоранених. Натомість шпиталі в столиці, Львові та Одесі приведені до функціонування в умовах особливого періоду та виконання завдань у рамках правового режиму воєнного стану.

Крім того, в органах Служби існує чимала кількість медичних пунктів. У разі зміни обстановки на базі цих підрозділів формуватимуться лікарсько-фельдшерські бригади оперативно-бойових прикордонних комендатур, мобільних застав і комендатур швидкого реагування. Вони складатимуться з лікаря, фельдшера, водія-санітара та пересуватимуться автомобілем. Завдання цих бригад – надання медичної допомоги на високопрофесійному рівні.

Хотів би зазначити, що враховуючи різні фази активності ведення бойових дій, починаючи від стабілізації та припинення вогню і закінчуючи зіткненнями на лінії розмежу­вання, нами сформовано «дорожні карти» медичного забезпечення для кожного прикордонного загону. Цей алгоритм прописує всю вертикаль дій в тактиці та порядку надання медичної допомоги з моменту поранення до повного одужання військово­службовця.

Необхідно сказати, що завдяки вчасно вжитим системним заходам на сьогодні не зафіксовано жодного випадку смерті прикордонників на етапах евакуації з передової до лікувального закладу. Крім того, вдалося запобігти розвитку ускладнень наслідків поранень.

– Відома страшна цифра: 67 загиблих на Сході прикордонників. А скільки було поранено та проліковано військовослужбовців у відомчих закладах?

– На сьогодні понад 400 поранених прикордонників отримали фахову медичну допомогу у відомчих госпіталях. Основний «пік» припадає на 2014-й рік, коли проходили безпосередні бої на кордоні. Однак наші медики і сьогодні напоготові, адже ситуація на передовій непередбачувана. Необхідно також додати, що чотирнадцять найбільш тяжкопоранених прикордонників пройшли успішні курси лікування у спеціалізованих закладах Польщі, Великобританії, Ізраїлю, Німеччини, Литви та США.

Якщо ж говорити загалом, у відомчих медичних закладах мають право обслуговуватися понад 17 тисяч прикордонників, які є учасниками бойових дій. Серед них є й такі, що звільнилися у запас. Всі вони обслуговуватимуться у нас безкоштовно.

– До речі, а хто ще має право у відомчих медзакладах безоплатно лікуватися?

– За державний кошт мають право обслуговуватися військовослужбовці, учасники бойових дій, працівники Служби, ветерани військової служби прикордонного відомства та члени їхніх сімей. Доречно сказати, що у відомчих закладах охорони здоров’я протягом минулого року тільки у госпіталях стаціонарно проліковано 5,8 тисячі людей. А на амбулаторно-поліклінічному прийомі побувало майже 30 тисяч осіб.

– Безумовним є той факт, що зменшення кількості тяжких поранень – це обізнаність охоронців кордону у медичній справі. Як побудовано систему навчання самодопомоги на полі бою? Наскільки активно відомство залучало міжнародний досвід у цій сфері?

– Ключовим моментом у цьому плані я б назвав напрямок «Тактична медицина», яка є компонентом військово-медичної підготовки і вивчається як окрема дисципліна. Управління охорони здоров’я свого часу розробило та включило в програму професійної підготовки персоналу відомства методичні рекомендації з тактичної медицини, які складені за єдиною програмою для всіх категорій військовослужбовців.

Наші нововведення ґрунтуються на міжнародному стандарті, який носить назву «допомога під вогнем» (care under fire). Курси з цієї тематики пройшли понад 6 тисяч прикордонників. Крім того, до відом­чої програми дистанційного навчання з червня 2015 року як обов’язковий елемент включено питання надання домедичної допомоги.

Також на кафедрі логістики інженерно-технічного факультету Національної академії Держприкордонслужби впроваджено навчальну дисцип­ліну «Тактична медицина». Вона ґрунтується на «Методичних розробках з надання долікарської допомоги в польових умовах в секторі обстрілу». Цей курс прослухали курсанти, офіцери-слухачі І факультету та військовослужбовці, призвані свого часу по мобілізації.

Необхідно додати, що два роки тому до дисциплін, які вивчаються у Навчальному центрі імені Ігоря Момота, введено новий предмет – тактичну медицину. Відповідну навчальну програму пройшли понад 700 курсантів. У цьому ж закладі проведено підготовку прикордонників мобільних підрозділів за участі інструкторів ізраїльсько-грузинсько-американського центру підготовки «Патріот». А у жовтні 2015 року на базі Навчального центру проводилися спільні практичні заняття з інструкторами збройних сил Великобританії. Тренінг проходив у рамках військового співробітництва та обміну досвідом проведення миротворчих операцій з навчальним курсом першої медичної допомоги.

Крім того, волонтери громадської організації «Захист Патріотів» протягом 2014–2016 років за програмою «Допомога під вогнем» додатково підготували понад 2200 воїнів-прикордонників. Ця організація також передала в органи охорони кордону, насамперед у бойові підрозділи на лінії розмежування Луганської, Донецької областей та Маріуполя, 1454 медичних аптечки стандарту НАТО.

Другий важливий компонент полягає у тому, що усі, без винятку, військовослужбовці, які виконують завдання з охорони ділянок державного кордону повністю забезпечені індивідуальними медичними засобами. У цей набір входять два перев’язувальних індивідуальних пакети. Причому один із них з прогумованою оболонкою, джгутом кровоспинним та знеболювальним засобом у шприц-тюбику (бутарфанолу або тартрат/налбуфін) і засобом для індивідуального знезараження води «Акватабс». А медичні працівники у своєму арсеналі мають тактичні рюкзаки або медичні сумки, укомплектовані у тому числі й кровоспинним засобом «ЦЕЛОКС гранули» або спеціальним Z-складеним гемостатичним матеріалом.

Необхідно також додати, що Служба постійно формує необхідний резерв медичного майна, передусім індивідуальних засобів медичного захисту задля готовності сил і засобів медичної служби.

Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що за рахунок активної співпраці з волонтерськими та громадськими організаціями до занять з військово-медичної підготовки та курсів з тактичної медицини було залучено понад п’ять тисяч осіб із числа персоналу Служби.

– Ви говорили про навчальні програми для персоналу. А як удосконалюють свої знання, враховуючи сучасні виклики, медики?

– Ми використовуємо будь-яку можливість, аби лікарі-прикордонники мали можливість ознайомитися з новітніми медичними технологіями, отримати нові знання, щоб надалі впроваджувати передовий досвід і сучасні стандарти лікування та реабілітації поранених.

За останні кілька років п’ятдесят лікарів-прикордонників побували на стажуванні у передових медичних закладах США, Ізраїлю, Австрії, Польщі та Франції. Крім того, ще понад 220 лікарів та більше 110 медсестер мали змогу підвищити професійний рівень на базі навчальних закладів Національної Академії медичних наук та Міноборони України. Наш медперсонал постійно бере участь у міжнародних тренінгах, семінарах з актуальних питань медичного забезпечення та лікування.

– Валентине Григоровичу, лікарі-прикордонники є серед тих, кого представляють до державних нагород.

– У ці дні згадують події трирічної давнини, коли йшла оборона Луганського прикордонного загону. Справедливо зауважують, що на той час це був останній острівець української влади в цьому місті. Серед його захисників була й майор медичної служби Вікторія Черкасова. Згодом, відповідно до Указу Президента, Вікторію Олексіївну було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Сьогодні вона продов­жує службу у Харківському прикордонному загоні. До цієї ж нагороди у грудні 2014 року було представлено й підполковника медичної служби Віктора Житкевича, який на той час проходив службу у Чернігівському прикордонному загоні.

Медаллю «За військову службу Україні» нагороджені старший ординатор лікар-анестезіолог Центрального клінічного госпіталю підполковник медичної служби Віктора Худяков, майор медичної служби Вікторія Шкир, яка проходить службу у Луганському прикордонному загоні та медична сестра столичного госпіталю Лариса Мельник.

Також чималу групу медиків нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Зокрема, прапорщики Оксана Тимошенко та Олена Каракай удостоєні цієї нагороди з нагоди Дня прикордонника, який ми нещодавно відзначили.

Загалом протягом останніх трьох років 13 медиків-прикордонників відмічені державними нагородами.

– На початку року уряд Японії передав столичному шпиталю сучасне діагностичне обладнання. Однак це був не перший випадок, коли прикордонному відомству передавалося дороговартісне устат­кування.

– Міжнародні партнери надають прикордонному відомству суттєву допомогу у сфері медичного забезпечення. Зокрема, за сприяння уряду Німеччини сучасними реанімаційними комплексами обладнано наш вертоліт і три санітарні автомобілі. Також Федеральна поліція ФРН передала Центральному клінічному госпіталю два сучасних реанімобілі. Таке ж авто Краківська станція швидкої допомоги презентувала Львівському госпіталю.

За сприяння Уряду Японії та Офісу проектної підтримки ООН в Україні Центральному клінічному госпіталю минулого року закуплено комп’ютерний томограф, цифрову рентгенівську систему та відеоендоскопічний комплект. Бюджет проекту склав суму понад 22 мільйони гривень.

Крім того, Уряд Канади передав Службі рентгенівську цифрову систему «Calypso», ультразвукову діагностичну систему «Vinno M80» та ЛОР-комбайн «АtmosS61». Окремо закуплено для наших потреб одну тисячу аптечок різної комплектації. Загальна вартість допомоги склала 11 мільйонів гривень.

Загалом забезпечення органі в охорони кордону лікарськими засобами та виробами медичного призначення здійснюється на основі поєднання централізованого та децентралізованого постачання і багатоканальних джерел у вигляді гуманітарної й благодійної допомоги та надання платних послуг.

– Валентине Григоровичу, після того як Служба тимчасово втратила здравниці в Криму, на балансі відомства залишився лише клінічний санаторій «Аркадія». Водночас зро­стає кількість тих, хто потребує спеціалізованої допомоги та санаторного лікування. Як відомство виходитиме з ситуації?

– Так, потреби відомства у спеціалізованій допомозі не зменшуватимуться. Наприклад, минулого року у відомчих медичних установах виконано 4,7 тисячі хірургічних операцій, з яких 68 відсотків складних і майже 8 – невідкладних. Крім того, упродовж 2016 року в клінічному санаторії «Аркадія» та багатопрофільних санаторіях інших відомств оздоровлено 939 осіб. Кожен другий з цього числа – учасник бойових дій.

Тому на порядку денному гостро стоїть питання розширення нашої медичної бази. Так, у Східному регіональному управлінні активно триває робота з розгортання та забезпечення функціонування першої черги госпіталю, розташованого в Харкові. У столичному шпиталі відкрито нейрохірургічне відділення, а у клінічному санаторії «Аркадія» – відділення медичної реабілітації. Там же зовсім недавно почала функціонувати грязеводолікарня.

Крім того, щоб розширити спектр медичних послуг, наприкінці минулого року постановою Уряду до сфери управління прикордонного відомства передано санаторій «Немирів». Сьогодні він лише розпочинає писати власну біографію як санаторій «Немирів-прикордонник». Проте невдовзі, після проведення всіх підготовчих заходів, він почне функціонувати на повну потужність.

Також хочу зазначити, що днями Розпорядженням Кабінету Міністрів у сферу правління Адміністрації Держприкордонслужби передано санаторій «Пролісок-Моршин», який знаходиться у Львівській області. І на цьому, хочу запевнити всіх, наша робота не зупинятиметься.

– Які завдання ставить перед прикордонними медиками командування? Які проблеми вирішуватимуться найближчим часом?

– Ми продовжуємо працювати над завданнями з удосконалення організації медичного забезпечення та формування вертикалі медичного захисту персоналу. Серед першочергових завдань – забезпечення доступу до гарантованого державою рівня медичної допомоги та покращення якості послуг. Також відомство продовжить нарощувати матеріально-технічні бази клінічних госпіталів, медико-санітарних частин і створюватиме постійний резерв медичного майна.

Інший блок завдань – матеріально-технічне забезпечення. Ми продовжимо комплектування медичних підрозділів апаратурою та технікою подвійного призначення, а також сучасним діагностичним і санітарно-технічним обладнанням на модульній основі, що забезпечує їх автономність і мобільність. Під особливим контро­лем перебуватиме підготовка медичних фахівців за державним замовленням, інтеграція відомчої системи охорони здоров’я в єдиний медичний простір держави з обов’язковим збереженням елементів безпекової складової.

– Що Ви хочете побажати прикордонним лікарям напередодні професійного свята?

– Головне – хочу подякувати кожному з прикордонних медиків за ту роботу, яку вони щоденно виконують на своєму місці. Незважаючи на день або ніч, подекуди не в зовсім комфортних умовах, але кожен вкладає свій досвід, знання та частинку душі заради здоров’я пацієнта. І це не порожні слова: із загальної кількості поранених прикордонників без зміни категорії придатності повернуто до строю 85 відсотків персоналу. Саме за цими сухими цифрами відображається сутність нашої роботи – врятувати життя та повернути прикордонника здоровим у родину й на службу.