Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
13.10.2017
a
a
a
«Ми не сліпо копіюємо, а раціонально підходимо до відпрацювання натівських стандартів, не забуваючи про власний бойовий досвід»

Збройні Сили нашої держави активно зміцнюються та наближаються до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Протягом останнього часу майже на всій території України проходили бойові навчання. Про досягнення військових, плани на перспективу та труднощі в сьогоднішній розмові розповість начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко.

Спілкувався Вадим КРУТІЙ

– Пане генерале, останніми тижнями відчувається активна передислокація Збройних Сил України в різних регіонах. Розкажіть, будь ласка, про маневри, які зараз відбуваються, про плани бойової підготовки, що є актуальними, в яких регіонах, що відпрацьовується на даний момент?

– Протягом усього вересня було проведено комплекси навчань майже на всій території України. Навчання відбувалися на одинадцяти полігонах. Частина заходів у рамках навчань проводилася й поза їх межами.

На першому етапі в період з 1 по 10 вересня відбулися навчання з підрозділами матеріально-технічного забезпечення. Так, органи управління матеріально-технічного забезпечення і підрозділи матеріально-технічного забезпечення опрацьовували питання створення відповідних угруповань матеріальних баз для розгортання війська.

Протягом 12–15 вересня проведено стратегічні командно-штабні навчання органів військового управління із залученням військ. У них взяли участь приблизно сім тисяч військовослужбовців відповідних частин і підрозділів та орієнтовно п’ять тисяч особового складу оперативних пунктів управління. Військово­службовці відпрацьовували управління міжвидовими угрупованнями військ на потенційно небезпечних напрямках у різних регіонах України: на півночі, північному сході, сході, південному сході та південному заході, тобто узбережжі Чорного моря і в Бессарабії. Як бачите, навчання відбуваються майже на всій території нашої держави.

Відбулися тренування й із пересування військ на великі відстані різними способами: своїм ходом, залізничним і автомобільним транспортом. Також десантні та механізовані підрозділи відпрацьовували наступальні й оборонні дії. Основна мета цих навчань полягала в тому, щоб військові максимально підвищили свій рівень підготовки, а Збройні Сили України, відповідно, були здатними адекватно реагувати на ті загрози, які на сьогодні існують та прогнозуються стосовно України.

– Розкажіть, будь ласка, про тактичні навчання бригади резерву?

– Під час проведення навчань ми мали змогу спостерігати за діями новоствореного корпусу резерву. Ще минулого року цей підрозділ існував лише на папері. Нині ж ми бачимо позитивний результат реалізації наших проектів: військовослужбовці продемонстрували достатній рівень підготовки, а підрозділи, залучені до навчання, ‒ злагодженість дій.

До новоствореного корпусу призвали військовозобов’язаних і резервістів оперативного резерву другої черги, які пройшли підготовку у навчальних центрах, а потім у складі своїх підрозділів – підготовку на полігонах. Загалом – приблизно три тисячі осіб. Нинішні навчання – це завершальний етап злагодження цілої військової частини – такої як бригада.

Крім того, проходять подібні заходи і в інших військових частинах. Усього за вересень відпрацьовано питання призову приблизно десяти тисяч резервістів. Це крім оперативного резерву першої черги і трьох тисяч військово­службовців другої черги. Усього – 13 тисяч осіб, і цей процес продовжується. Ми ще будемо проводити такі заходи і в жовтні: заплановано ще кілька бригадних навчань. Таким чином цей процес триватиме до кінця нинішнього року. Це все планові заходи, які в тому числі й враховують існуючі загрози, наприклад проведення навчань «Запад ‒ 2017».

– Вікторе Миколайовичу, зараз в експертному середовищі та ЗМІ активно обговорюється питання переходу на стандарти НАТО та й керівництво Збройних Сил постійно наголошує на цьому. Розкажіть, будь ласка, як відбувається цей процес: ми повністю переходимо на натівські стандарти чи вони будуть частково долучені до певних елементів нашої бойової підготовки?

– Передусім зазначу, що продовжується підготовка батальйонів, яка розпочалася ще 2015 року за допомогою іноземних фахівців, інструкторів і військовослужбовців Сполучених Штатів Америки, Канади, Великої Британії, Литви, Латвії та Естонії. За основу беруться стандарти НАТО, які уже адаптуються до наших умов з урахуванням набутого нами досвіду проведення бойових дій. До речі, і самі військовослужбовці країн НАТО вносять зміни та корективи у свої програми з урахуванням нашого досвіду. Тобто ми не сліпо копіюємо, а раціонально підходимо до відпрацювання натівських стандартів, не забуваючи про власний бойовий досвід.

Передусім адаптація до процедур НАТО відбувається в органах управління для того, щоб наші війська мали відповідну сумісність, могли діяти в складі коаліційних військ, міжвидових угруповань і взаємодіяти з військовослужбовцями, підрозділами та з’єднаннями інших країн.

Процес переходу на натівські стандарти – інтенсивний і стає все більш масштабнішим. На сьогодні ми вже досягли відповідної сумісності як мінімум тих дев’яти батальйонів, які вже пройшли підготовку. У майбутньому до них долучаться й інші підрозділи, а також військовослужбовці, які проходять навчання у відповідних навчальних центрах, де залучені інструктори з країн наших партнерів. До речі, нещодавно відкрито Відділ імітаційного моделювання на Яворівському полігоні, що дасть нам можливість адаптувати і штабні процедури рівня бригада – батальйон, і відповідні стандарти дій кожного військовослужбовця та комплексні дії підрозділів.

– Останнім часом у ЗМІ та експертному середовищі сформувалося позитивне інформаційне тло в контексті підвищення бойової готовності та якості підготовки Збройних Сил. Скажіть, будь ласка, що на це вплинуло: проведення навчань, підвищення інтенсивності бойової підготовки, збільшення фінансування чи всі ці чинники разом?

– Я думаю, що саме комплексний підхід до всіх цих процесів якраз і дає позитивний результат – це і збільшення фінансування, і розуміння керівництвом держави необхідності зміцнювати та збільшувати спроможності Збройних Сил, і, відповідно, сам процес бойового навчання, починаючи індивідуальною підготовкою й закінчуючи колективною. Тобто підготовка кожного окремого військовослужбовця і злагодженість відповідних підрозділів: відділення, взводу, групи, батальйону, військової частини типу бригада і набуття відповідних спроможностей органами військового управління для керування військами, угрупованнями, в тому числі й міжвидовими.

– Зараз триває процес реформування Збройних Сил України, який супроводжується негативними інформаційними нападами з боку Російської Федерації. Скажіть, будь ласка, як можна протистояти такій формі агресії та які заходи для цього вживаються?

– На жаль, інформаційне протистояння не припиняється. Ми розуміємо для чого це робить Російська Федерація, проте не завжди усвідомлюємо мету деяких вітчизняних політичних лідерів і, відповідно, тих засобів масової інформації, які орієнтовані на них, і щодо оцінок відповідних процесів, які проходять в Україні, й конкретно в Збройних Силах. Основ­ний інструмент протистояння таким нападам – це публічність і відкритість для того, щоб суспільство знало, чим займаються силові структури та як відбувається реформування. Ми не приховуємо своїх недоліків. Так, є певні проблеми, ми знаємо про них і вирішуємо, в тому числі за допомогою керівництва держави. До речі, збільшення фінансування – це саме та дієва допомога, яка дасть змогу збільшити спроможність і потужність нашого війська.

– Вікторе Миколайовичу, експерти сходяться на думці, що геополітичні зміни, на жаль, неминуче супроводжуються військовими конфліктами. Як, на Вашу думку, вдасться нашій державі перемогти в цій війні й що нам у цьому допоможе?

– Я думаю, що ні в кого не повинно бути сумнівів, що перемога буде за нами. Адже весь український народ ставить собі за мету збереження суверенітету й територіальної цілісності своєї країни. Сподіваюся, нам це однозначно вдасться зробити, як би противник не хотів протилежного результату.

Для перемоги у нас є Збройні Сили, які постійно збільшують свою спроможність і потужність, які користуються довірою свого народу і, відповідно, матеріально забезпечуються, зважаючи на фінансові можливості нашої держави.

– Пане Головнокомандувачу, скажіть, будь ласка, з якими емоціями Ви зараз приїжджаєте в підрозділи Збройних Сил?

– Емоції – дуже поганий порадник у таких ситуаціях. Оцінка повинна бути безпристрасною та об’єктивною. Проте зауважу, що емоції, звичайно, позитивні, тому що абсолютна більшість особового складу – це мотивовані люди, які знають, для чого вони займаються своєю справою. Ще раз наголошу: наша основна мета – захист держави, і саме на це спрямована вся підготовка й усі ті процеси, що відбуваються у Збройних Силах, у тому числі реформування та бойові навчання, а також весь інший комплекс заходів, які проводяться для досягнення цієї мети.