Ви можете підписатись на поштову розсилку новин або іншої цікавої та корисної інформації
Захисний код*:
відписатись
04.09.2017
a
a
a
Генерал-майор Микола Маланчій: «Можливість побудови кар’єри – прекрасний стимул для сумлінної служби»

17 серпня 2017 року Президентом України підписано Указ №219/2017 «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», який набере чинності з дня його офіційного опублікування.

У чому полягає важливість цих змін для подальшого розвитку Служби та як вони вплинуть на кар’єру прикордонників розповідає перший заступник директора департаменту – начальник управління кадрового менеджменту Департаменту персоналу Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майор Микола Маланчій.

Інтерв’ю вів

Костянтин КРИМСЬКИЙ

– Миколо Олександровичу, чим викликана необхідність внесення змін?

– Наше Положення прийняте майже вісім років тому. Відтоді до законодавства внесено більше вісімдесяти змін і поправок, що стосуються проходження військової служби. У свою чергу документ, який регламентує службу прикордонників, повинен приводитися у відповідність до чинних правових норм. Проте підготовка кожного Указу Президента для корегування Положення потребує виконання чималої кількості формальних моментів. Тому зміни вносяться відразу пакетом, виходячи із найбільш нагальних потреб.

Із початком АТО ми гостро відчули, що наявна редакція Положення не дає можливості оперативно приймати нагальні кадрові рішення. Також задля реалізації державної стратегії з децентралізації влади керівництво Служби прагнуло передати частину своїх повноважень керівникам нижчого рівня.

Ще одна мета, яку ми ставили  перед собою, – удосконалення системи кар’єрного зростання, особливо для молодшого персоналу. Бо військова служба за контрактом має приваблювати якомога ширше коло потенційних кандидатів. А можливість побудови кар’єри – прекрасний стимул для сумлінної служби.

Окрім цього йшлося про забезпечення доукомплектування нашої Служби в особливий період.

– У чому полягає децентралізація повноважень? Які її основні критерії?

– Курс на децентралізацію ми почали ще 2016-го року, коли було скасовано необхідність погодження з Адміністрацією низки питань, які належали до компетенції керівників нижчого рівня, зокрема, прийняття на військову службу за контрактом із запасу, призначення начальників відділів прикордонної служби ІІ категорії, погодження призначення персоналу з відповідними департаментами та управліннями Адміністрації Держприкордонслужби за напрямками діяльності.

Вперше за історію незалежності ми передаємо повноваження не на словах, а на ділі, і це нормативно закріплено.

У результаті запроваджених змін визначено, що продовження контракту, присвоєння чергових військових звань, призначення на посади, звільнення з військової служби персоналу буде здійснюватися:

до капітана включно – начальниками органів Держприкордонслужби, які мають право видавати накази по особовому складу;

до підполковника включно – начальниками регіональних управлінь та ректором Національної академії.

Також скасовано необхідність погодження з вищим органом управління покладання тимчасового виконання обов’язків за посадою.

Такі новації значно покращать оперативність вирішення питань, відчутно розширять можливості керівників нижчих ланок із використання кадрового ресурсу, але водночас – призведуть до збільшення відповідальності посадовців за реалізацію своїх рішень.

– Ви зазначили про покращення у новій редакції Положення для молодшого персоналу. В чому саме вони полягають?

– Відтепер вдвічі скорочено терміни вислуги у військовому званні для молодшого персоналу – від солдата до старшого прапорщика.

Наприклад, термін служби у військовому званні солдата, молодшого сержанта становитиме лише шість місяців (раніше був один рік), сержанта, старшого сержанта та старшини – один рік (раніше було два роки), прапорщика – три роки (до цього було п’ять років).

По-друге, нормативно закріплено право керівника органу присвоювати первинне військове звання сержантського складу «молодший сержант». Раніше таке право було лише у начальників навчальних центрів.

По-третє, внесено зміни до порядку присвоєння молодшому персоналу первинного офіцерського звання. Нині військовослужбовці, які мають вищу освіту за ступенем бакалавра, отримуватимуть військове звання «молодший лейтенант», а військовослужбовці, котрі здобули вищу освіту за ступенем спеціа­ліста або магістра відразу отримуватимуть первинне офіцерське звання «лейтенант», чого раніше не було.

Проте це не означає, що кожен сержант, який має вищу освіту, автоматично стане офіцером. Присвоєння таких звань і зарахування до офіцерських кадрів буде здійснюватися з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності, певної освіти та морально-ділових якостей особи. Також у разі потреби такі кандидати повинні пройти додатковий курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності.

– На які нововведення чекати прикордонникам в особливий період?

– По-перше, і це основне, до Положення введено норми, направлені на заохочення персоналу, який виконує завдання із забезпечення захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

По-друге, розділ який стосується проходження військової служби та виконання військового обов’язку в особливий період, повністю викладено у новій редакції.

Приведено до умов сьогодення порядок призначення, надання відпусток, лікування у зв’язку з пораненнями та звільнення персоналу, а також питання доукомплектування Служби у разі оголошення мобілізації, настання особливого періоду та воєнного часу.

Визначено порядок зарахування звільнених військовослужбовців  на службу у військовому оперативному резерві першої черги.

Голові Служби надано право присвоєння військових звань офіцерського складу, до полковника включно, посмертно та на один ступінь вище від звання, передбаченого за займаною посадою.

– Які зміни з’явилися в процедурі звільнення персоналу?

– У попередній редакції Положення існувала норма про попередження військовослужбовця щодо дострокового розірвання контракту з ініціа­тиви командування не пізніше як за два місяці до виключення зі списків частини. 

Ця норма показала свої слабкі сторони. Ми стикалися з ситуацією, коли військовослужбовець попереджався про дострокове розірвання контракту за скоєні правопорушення або невиконання обов’язків, але ще протягом двох місяців змушений був проходити службу, що створювало додаткові труднощі як командуванню, так і людині, яка вже втратила інтерес до служби. Зрештою це негативно впливало на морально-психологічний стан військового колективу.

Окрім цього у зв’язку із внесенням змін до існуючих та введенням в дію нових законодавчих актів, що стосуються запобігання корупції, очищення влади терміни звільнення персоналу за різними статтями почали коливатися в межах від трьох днів до тих же двох місяців. А в таких випадках, як позбавлення військового звання або реалізація дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби через службову невідповідність» звільнення повинно відбуватися негайно.

На підставі цього норму попередження про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування за два місяці до виключення зі списків частини було виключено. Тепер попередження здійснюється у строк, встановлений законодавством, а він, як я вже зазначав, різний за різними підставами і в середньому становить два тижні.

Аналогічно зменшено з двох до одного місяця термін дострокового розірвання контракту з ініціативи військовослужбовця. Наприклад, якщо у військовослужбовця з’явилися сімейні обставини, раніше щоб звільнитися йому необхідно було чекати два місяці. Відтепер керівництво, за наявності підстав, повинно звільнити його протягом місяця з дати подання відповідного рапорта.

Також внесено зміни до порядку надання після звільнення права носіння військової форми одягу. Відтепер таке право матимуть особи, які мають право на пенсію за вислугу років та позитивно характеризуються по службі, а також ті, хто має особливі заслуги перед Україною незалежно від вислуги років. Наприклад, військово­службовці, які отримали поранення під час участі в антитерористичній операції та звільняються за станом здоров’я, незалежно від вислуги років, отримуватимуть право носіння військової форми одягу, чого раніше нормативно закріплено не було.

– Чи відбулися зміни в питаннях надання персоналу відпусток?

– Так, відбулися. Дещо змінено порядок надання відпусток слухачам і курсантам випускних курсів вищих навчальних закладів, яким тепер після випуску буде надаватися відпустка пропорційно до вислуги років, а не фіксована тридцятиденна, як було до цього. Наприклад, випускник факультету керівних кадрів, який має вислугу більше 15 календарних років, отримає після випуску відпустку терміном 40 календарних днів.

Також оптимізовано процедуру надання відпусток. Керівники органів матимуть змогу видавати накази про надання відпусток на підставі затвердженого графіку відпусток, що позитивно вплине на дотримання графіку в цілому та дозволить контролювати відсоток відсутності загальної чисельності персоналу.

– Миколо Олександровичу, чи можна вважати роботу над змінами у відомче положення завершеними?

– Звичайно ні. Робота розпочата та йде своїм ходом. Зважаючи на введені зміни, попереду – моніторинг та внесення змін до наказів Міністерства внутрішніх справ України та Адміністрації Держприкордонслужби України з питань проходження військової служби.

А це – затвердження нової номенклатури посад, внесення змін до порядку організації роботи з добору та вивчення кандидатів на військову службу за контрактом, тому що, на нашу думку, на сьогодні процедура добору на військову службу за контрактом обтяжлива,  а також є багато інших питань.

Наразі на етапі реєстрації в Міністерстві юстиції України знаходиться нова Інструкція з обліку особового складу,  яка не оновлювалася останніх дванадцять років. За нашими прогнозами вона буде опублікована та набере чинності на початку вересня цього року.

З метою розширення спектру заохочення персоналу нами опрацьовано проект наказу про нагородження персоналу вогнепальною та холодною зброєю.

Нами буде проведено практичну апробацію нововведень, і в разі необхідності ми будемо готувати нові зміни. Як то кажуть: досконалості немає меж.

Ми відкриті для співпраці, готові до дискусій і чекаємо пропозицій щодо покращення відомчої нормативної бази від керівників регіональних управлінь, органів охорони, військовослужбовців, суспільних і громадських організацій, а також небайдужих громадян.

Таким чином ми зможемо здійснити реформування системи кадрового менеджменту, що позитивно вплине на ефективне управління персоналом і розвиток Державної прикордонної служби України в цілому.